Квадробіка: що це і хто вигадав цю дивину?
Квадробіка («квадро» — чотири + «аеробіка) — трендовий виток субкультури, що поєднує фізичну активність та імітацію рухів і звуків свійських і диких тварин. Основне у квадробіці — пересування на чотирьох кінцівках та виконання трюків — стрибки через перешкоди, швидкий біг. Усе це потребує від квадроберів витривалості, тренування балансу та координації.
Квадробіка — це фізична активність, що нагадує рухи тварин і виконується на чотирьох кінцівках. Квадробери часто використовують маски тварин і намагаються максимально відтворити їх поведінку. Квадроберами найчастіше є діти та підлітки. Зі слів психологині Наталії Лазаренко, це не субкультура, а вид спорту.
Квадробічний рух започаткував японський спринтер Кенічі Іто. Він ще з дитинства потерпав від булінгу однолітків, які дражнили його «мавпенятком». Але вирішив не боротися проти прізвиська, а навпаки — максимально підіграти цьому образу й зробити його своєю перевагою. Він довго вивчав рухи мавп і став автором методики пересування на чотирьох кінцівках. Авжеж, пан Кенічі Іто за найменшої нагоди відтреновув свої «мавпячі скіли» та навіть ночував кілька днів в ізоляторі після затримання поліцією — його ідентифікували як психічно нестабільну особу. З того часу він намагався тренуватись у безлюдних лісах, але й там його мало не застрелив мисливець, прийнявши за дикого кабана. А вже у 2008 році «спортсмен-мавпа» легітимізував своє захоплення. І зафіксував його у Книзі рекордів Гіннеса, подолавши стометрівку на чотирьох всього за 18,58 секунди. З того часу в японця з’явилось чимало послідовників, а спортивний рух, що імітує поведінку тварин, швидко ширився світом. З’являлися нові трюки й рекорди, ролики про квадроберів, які агітують «за повернення до еволюційних коренів бодай через рух» збирали мільйони переглядів.
Яку атрибутику використовують квадробери?
Учасники модного руху часто перевдягаються у представників фауни й замовляють в онлайн-магазинах маски котів, собак, вовків, ведмедів, а ще — пухнасті хвости, рукавички-налапники. Популярними варіантами є перевдягання у м’які комбінезони з каптурами-мордочками різних тварин чи використання в образі деталей, що імітують мавпу, лева, зайця або що.
Коли батькам бити на сполох
Психологи радять: коли у дітей починає з'являтися атрибутика, то варто запитати, що це таке і звідки з'явилося.
"Дитина може відповісти, що я таке бачила у дівчинки, вона була така гарна, я купила собі вушка і сьогодні я до школи піду в вушках. Це ще не означає, що ваша дитина попала під субкультуру. Коли вона підпала під субкультуру, то вона систематично носить такий одяг. Дитина може знімати відео, може коментувати активно. Тоді вже варто на це звернути особливу увагу".
